Наш ліс – вирубати, розпиляти, спалити

Ліси вирубують – і не саджають нових, деревину експортують – і втрачають робочі місця в Україні, доступом до деревини маніпулюють – і вбивають інтерес до галузі. За лісову галузь взялися – розробляють аж дві стратегії, і пару ініціатив прописано в Коаліційній угоді (стор. 44). Про заборону експорту кругляка пишуть-говорять-показують. Останні пару місяців з Кластером ДОМВ долучився до цих рухів у лісовій галузі. Читати далі

Чому українці не хочуть і не вміють працювати

1 травня – добра нагода подумати про робочі місця, – про ефективність праці, про бажання українців працювати і про те, як організована праця в Україні. Вихідна теза  1 (погоджуюсь – контроверсійна) – українці мають недостатньо компетенцій і низьку зацікавленість у розвитку та підвищенні продуктивності своєї праці. Вихідна теза 2 – люди вважають, що роботу з високою зарплатою їм має надати держава, і що держава винна в їхніх малих заробітках. Вихідна теза 3 – існуюча система організації праці – спотворена, – вона не стимулює створення якісних та гідних робочих місць.  Читати далі

Порядок починається з точних цифр

Є така аксіома менеджменту – неможливо управляти тим, що неможливо виміряти. Ціла країна зараз у бойовому стані реформ, – хтось реформи впроваджує, а хтось страждає і чинить опір цим реформам. Аргументи, тези та загальні фрази наповнюють інфопростір. Останнім часом починають виринати цифри – скільки мільйонів кубів газу ми втрачаємо, скільки кубів лісу нелегально вивозять, скільки гектарів землі переписали на родичів, скільки податків приховали, скільки коштів з бюджету роздерібанили. Цифрами маніпулюють, цифри малюють, цифри накручують і перекручують. Для того, щоб реформи почались, треба навести порядок з цифрами. Читати далі

Бюджети розвитку – у системі без перемін. Що робити.

Після затвердження державного бюджету на 2015 пройшов парад затвердження обласних, районних та міських бюджетів (зокрема у Львові). У бюджетах питання економічного розвитку зашиті у бюджетах розвитку. На жаль, через рік після Революції Гідності жодної гідності у розподілі цих бюджетів не з’явилось. Нові та старі люди працюють у старій системі – і щиро ображаються, коли їм говорять про те, що вони є частиною корупційної та непрозорої системи.  Читати далі

Наука в Україні – наукові факти

Натрапив на клондайк інформації про науку та науко-технічні роботи в Україні. Такий собі Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Доброва видав у 2014р. фантастичний збірник даних по стану науки в Україні. (на сайт – оформлення та домейн – їм певно здібностей не вистачило – ганьба мати такий сайт у 2015р. на і тримати його на домені ho.ua …). 144 сторінки діаграм та таблиць. Внизу – те, чим вирішив поділитись з широкою громадськістю. Просто факти, без особливих “що робити”. Читати далі

Корупція та містобудівельна документація

Є форми корупції, які задовільняють всі задіяні сторони, – бо всі сторони мають з цього зиск. Містобудівельна документація – саме такий приклад. Немає мерів-активістів, які ратують за прозору розробку містобудівельної документації, немає власників компаній-забудовників, які лобіють більше кращої містобудівельної документації. Єдине, що починає видавати корупційну змову, які в’їлась в нутро української реальності і з якої живляться мери, депутати, забудовники, проектанти, – це протести проти забудовників, коли чергова свічка з’являється у черговому дворику, або коли черговий парк руйнується на користь чергових квадратометрів. Читати далі

Інструменти для політики розвитку культури

За цей рік вже друге мав нагоду проводити тренінг для представників українських креативних індустрій, – учасників програми Культура 3.0, який проводить Центр сучасного мистецтва. Цього разу зробив експеримент, націлений на розвиток розуміння ролі влади у підтримці та стимулюванні креативних індустрій. Наші креативщики та люди культури часто страждають на глибокий патерналізм, –  держава/місто/влада має давати гроші на культуру, на проекти, на театри і т.д. Грошей у нас дають завжди мало, а за кордоном – багато. Дуже рідко представники креативних індустрій можуть поставити себе за місце тої самої влади і чітко обґрунтувати потребу у цих чи інших інструментах – фінансових чи нефінансових. Читати далі