Жуть, збудована нами, та естетика просторів

Сьогоднішня сутичка із забудовою у Львові наштовхнула на думки. Чому ми будуємо ці жахливі коробки житла вашого кошмару, або відкопіпейстені з іноземних картинок новобуди, якими так пишаються екзальтовані молоді архітектори, чи істуканів на гранітних постаментах, які перетворюють міста на цвинтарі, або ще зашклені споруди для маринування офісного персоналу / пасажирів / покупців усіх рангів та статків? Чому творчість і розум українських архітекторів тліє на узбіччі суспільства на маловпливових тусовках або групах для посвячених у соцмережах? Читати далі

Комунікація у нашому суспільстві

За роки після повернення в Україну (з 2008р.) мені й далі дошкуляє одна річ, яка добре розвинена у тих суспільствах, в яких довелось жити (Бельгія, Нідерланди, Ісландія, Німеччина та Литва) і яка відсутня (чи політ-коректніше – недостатньо розвинена) в українському суспільстві – комунікація. Ми не вміємо комунікувати на рівні громади, на рівні міст, на рівні галузей, на рівні секторів, на рівні країни. Ми криво комунікуємо про теми від реформ до дизайну власної квартири. Читати далі

Корупція та містобудівельна документація

Є форми корупції, які задовільняють всі задіяні сторони, – бо всі сторони мають з цього зиск. Містобудівельна документація – саме такий приклад. Немає мерів-активістів, які ратують за прозору розробку містобудівельної документації, немає власників компаній-забудовників, які лобіють більше кращої містобудівельної документації. Єдине, що починає видавати корупційну змову, які в’їлась в нутро української реальності і з якої живляться мери, депутати, забудовники, проектанти, – це протести проти забудовників, коли чергова свічка з’являється у черговому дворику, або коли черговий парк руйнується на користь чергових квадратометрів. Читати далі