Про фінансування регіонального розвитку

Припустимо, ви працюєте в Європейській Комісії і хочете допомогти розвитку України. Найкраща допомога, як відомо, – грошима. Добре, у вас лишилось пару десятків мільярдів євро після допомоги Греції, і ви хочете їх виділити Україні. Ви звертаєтесь до уряду, до президента цієї країни і озвучуєте це бажання. І що ви отримуєте? Пропозицію профінансувати 18 ключові реформи і пропозицію влити гроші в бюджет. Вам це пропонують на спеціально скликаній конференції. Вам стає моторошно.

Читати далі

Чому українці не хочуть і не вміють працювати

1 травня – добра нагода подумати про робочі місця, – про ефективність праці, про бажання українців працювати і про те, як організована праця в Україні. Вихідна теза  1 (погоджуюсь – контроверсійна) – українці мають недостатньо компетенцій і низьку зацікавленість у розвитку та підвищенні продуктивності своєї праці. Вихідна теза 2 – люди вважають, що роботу з високою зарплатою їм має надати держава, і що держава винна в їхніх малих заробітках. Вихідна теза 3 – існуюча система організації праці – спотворена, – вона не стимулює створення якісних та гідних робочих місць.  Читати далі

Економіка колективних просторів

Пару тижнів тому розповідав про економіку колективних просторів (коворкінгів, інкубаторів і т.д.) у Часописі. Оскільки наш Pawillion ще лише на етапі робочого проекту, мене презентували яе теоретика. Зважаючи на інтерес до події та до теми, викладаю тут слайди та ключові тези.
Читати далі

Оподаткування ІТ компаній – тактичний сценарій

В Україні сформувалось викривлення, – з одного боку ІТ спеціалісти мають добрі доходи, з іншого боку, вони платять 5% (з 2015 – 4%, плюс невеликий ЄСВ) зі своїх доходів. Натомість працівник та його працедавець із звичайного металургійного комбінату платять в рази більше, – як мінімум в 5 разів більше. Аргумент про те, що в металургії – одні оффшори – не працює – власники ІТ компаній та металургійних комбінатів однаково добре використовують іноземні юрисдикції, – вони заводять в Україну лише той дохід, який необхідний для оплати працівників та витрат в Україні. Прибутки і в ІТ і в металургії лишаються за кордоном. Металургам важко зробити зі своїх працівників СПД-шників, натомість більшість ІТ компаній працюють як великі коворкінги, де переважна більшість працівників оформлені на договорах СПД (СПД коворкінги). Така ситуаіця створює напругу.     Читати далі

Як стимулювати розвиток на дні

Зараз ситуація в економіці нагадує діру (хотів сказати гірше але не пасує) – економіка на дні. Українцям потрібна робота. Для цього потрібні робочі місця. Країні потрібні роботодавці та платники податків. Країні потрібна здорова економіка. В країні – війна, політичне шоу та, за надалі поодинокими випадками, малокомпетентні державні управлінці. Як стимулювати розвиток за таких умов? Які такі точки зростання можна придумати за найменшого залучення летаргічних державних органів? Які засоби можуть переконати чорніший за антрацит український бізнес розвиватись? І які влаштують і тих, хто під олігархами, і тих, хто хоче під ними бути? І так, щоб без десятка законів, які треба просунути через Верховну Раду? І так, щоб без галузевих преференцій та інших хотєлок у дусі системи закритого доступу? Кілька ідей. Точніше, сім ідей.

Читати далі

Розвиток малого бізнесу – з чого починати

Економічна сторона розвитку напряму зав’язана на кількості малих та середніх підприємств (малий та середній бізнес, МСБ) на території та їх оборотах. Останні місяці часто доводиться бувати в малих моноіндустріальних містах Сходу (проект створення агенцій місцевого економічного розвитку за підтримки ДТЕК, реалізовує Спільнота СВБ та PPV Knowledge Networks). Там МСБ переважно представлений або торгівлею або простими сервісами (ремонтні майстерні, перукарні і т.д.). Зрозуміло, місцева влада та лідери думок підозріло ставляться до розвитку МСБ як головної тези економічного розвитку. Читати далі

Як розвинути бізнес у моноіндустріальних містах

Останній тиждень березня пройшов у поїздках у Луганській (Свердловськ, Ровеньки) та Донецькій (Добропілля) областях, де ми (Спільнота СВБ) задіяні ДТЕК для створення агенцій місцевого економічного розвитку. Свердловськ, Ровеньки, Добропілля, Білозерське, – типово шахтарські міста, де економічне життя традиційно сконцентроване навколо шахт. Порівняно високі зарплати, стабільність і повна залежність міського господарства від (вже колишніх) шахтоуправлінь створили тепличні умови для патерналізма – коли життя скочується до усталеного застою, де будь-яка зміна дорівнює революції. Читати далі