Позитивні зміни

Минулої суботи мене зачепила думка Лєшека Бальцеровича, яку він висловив на зустрічі з членами Несторівської Групи, про те, що добрі, але непопулістські реформи у нас ніхто не захищає – ані громадські організації, ані окремі експерти, ані популярні медіа. Так, у нас багато симуляцій реформування, водночас є речі, які змінились і змінились позитивно. Позитивне мислення, в принципі, не моя найсильніша сторона, але зважаючи на поїздку наступного тижня, де мої давні друзі з різних країн точно питатимуть, що у нас змінилось, залишу тут перелік позитивних змін у владі, у суспільстві та у бізнесі – мої топ п’ять позитивних змін у владі, суспільстві та бізнесі за 2014-2015. Читати далі

Чому українці не хочуть і не вміють працювати

1 травня – добра нагода подумати про робочі місця, – про ефективність праці, про бажання українців працювати і про те, як організована праця в Україні. Вихідна теза  1 (погоджуюсь – контроверсійна) – українці мають недостатньо компетенцій і низьку зацікавленість у розвитку та підвищенні продуктивності своєї праці. Вихідна теза 2 – люди вважають, що роботу з високою зарплатою їм має надати держава, і що держава винна в їхніх малих заробітках. Вихідна теза 3 – існуюча система організації праці – спотворена, – вона не стимулює створення якісних та гідних робочих місць.  Читати далі

Корупція та містобудівельна документація

Є форми корупції, які задовільняють всі задіяні сторони, – бо всі сторони мають з цього зиск. Містобудівельна документація – саме такий приклад. Немає мерів-активістів, які ратують за прозору розробку містобудівельної документації, немає власників компаній-забудовників, які лобіють більше кращої містобудівельної документації. Єдине, що починає видавати корупційну змову, які в’їлась в нутро української реальності і з якої живляться мери, депутати, забудовники, проектанти, – це протести проти забудовників, коли чергова свічка з’являється у черговому дворику, або коли черговий парк руйнується на користь чергових квадратометрів. Читати далі

Інструменти для політики розвитку культури

За цей рік вже друге мав нагоду проводити тренінг для представників українських креативних індустрій, – учасників програми Культура 3.0, який проводить Центр сучасного мистецтва. Цього разу зробив експеримент, націлений на розвиток розуміння ролі влади у підтримці та стимулюванні креативних індустрій. Наші креативщики та люди культури часто страждають на глибокий патерналізм, –  держава/місто/влада має давати гроші на культуру, на проекти, на театри і т.д. Грошей у нас дають завжди мало, а за кордоном – багато. Дуже рідко представники креативних індустрій можуть поставити себе за місце тої самої влади і чітко обґрунтувати потребу у цих чи інших інструментах – фінансових чи нефінансових. Читати далі

Як розвинути бізнес у моноіндустріальних містах

Останній тиждень березня пройшов у поїздках у Луганській (Свердловськ, Ровеньки) та Донецькій (Добропілля) областях, де ми (Спільнота СВБ) задіяні ДТЕК для створення агенцій місцевого економічного розвитку. Свердловськ, Ровеньки, Добропілля, Білозерське, – типово шахтарські міста, де економічне життя традиційно сконцентроване навколо шахт. Порівняно високі зарплати, стабільність і повна залежність міського господарства від (вже колишніх) шахтоуправлінь створили тепличні умови для патерналізма – коли життя скочується до усталеного застою, де будь-яка зміна дорівнює революції. Читати далі

Львів втратив ЛАЗ – висновки з міської трагедії

Для Львова найбільшою трагедією березня 2013р. став не рекордний сніг, а втрата містом ЛАЗу – колись одного з найбільших промислових підприємств. Згортання виробництва власне автобусів у Львові є де-факто кінцем заводу як такого – обіцянки зберегти виробництво машин швидкої допомоги у Львові – наразі обіцянки і за масштабом промислової діяльності неспіврозмірні з виробництвом автобусів поняття. В ЗМІ розгорнулась PR баталія міє Андрєм Садовим, мером Львова, який покладається на добре налагоджену комунікаційну машину Львівської міської ради та власні ЗМІ для промоції своєї позиції у цьому питанні та Ігорем Чуркіним, власником заводу, і недосвідченим гравцем у комунікаційних маніпуляціях (останні новини на офіційному сайті ЛАЗу – ще за грудень 2012р.). Читати далі

Творчі середовища – чому і як їх треба

Два тижні тому мав нагоду відвідати виставку Gutai: Splendid Background в музеї Ґуґґенхайма (Guggenheim Museum) в Нью-Йорку. Ґутаї – це творче об’єднання, яке існувало і творило об’єкти сучасного мистецтва у невеликому місті Ашія коло Осаки у 50-70х роках XX стор. Невелике місто, яке спромоглось мати творче середовище, яке суттєво вплинуло на розвиток сучасного мистецтва загалом в світі. Група, яка свідомо базувалась у своєму оточенні, але так само свідомо плекала контакти зі світом і працювала на наднаціональному рівні – рівні мистецького вираження. Читати далі