Конфлікти інтересів у владі

Не знаю як вас, а мене напружує, коли про конфлікти інтересів у посадовців ми дізнаємось після того, як когось посадили чи журналісти провели розслідування. Ситуації з продажем (чи непродажем) Президентом свого бізнесу та інтерес до попередньої компанії Голови НБУ – добра ознака того, що питання конфлікту інтересів починають виходити на порядок денний суспільства. Це – перші особи. А скільки в нас осіб неперших, – з власними бізнесами, з попередніми працедавцями, з вивченими десь підходами, з особистими “фішками” (темами), з родичами, друзями, колегами і знайомими? Всі ці люди приймають рішення, впроваджують реформи – щодня. І щодня вони стикаються з конфліктами інтересів, про які ми не знаємо.  Читати далі

Країна після. Частина 4. Суспільні норми.

Висловлені думки у цій серії постів базуються на напрацюваннях Несторівської групи, але не є узгодженою позицією групи. Див. попередні пости у серії – Країна після. Частина 1. Дизайн процесу державотворення., Країна після. Частина 3. Суспільний договір.

Повага до правил

  • Знаючи та поважаючи правила, українці є вільними. Непорушність правил та їх поширення на всіх гарантують безпеку. Повага до правил є суспільно значущим інститутом в Україні.
  • Інституції поважають дух закону, і підкоряються його букві.
  • Свобода мислення накладає на українців обов’язок формування правил у суспільстві, – обов’язок, усвідомлений усіма українцями.
  • Суспільство відповідально ставиться до творення та зміни правил.

Читати далі

Країна після. Частина 3. Суспільний договір.

Висловлені думки у цій серії постів базуються на напрацюваннях Несторівської групи, але не є узгодженою позицією групи. Див. попередній пост – Країна після. Частина 1. Дизайн процесу державотворення.

Місія України

Створити середовище для реалізації ініціативи, де безпека та повага до гідності є нормою, а особистий добробут формується реалізацією людського потенціалу, а не перерозподілом ресурсів.

Новий cтан країни Читати далі

Країна після. Частина 1. Дизайн процесу державотворення.

Настане день після, – він має бути. І постане питання про те, що ми будуємо, ми – як суспільство. Нові лідери тяжитимуть до очищення, знищення найганебніших викривлень у суспільно-економічному устрої – схеми, дерибани, некомпетентність. Це нормально. І це може захопити, закрутити і запал вистигне до моменту, коли ще залишаться сили творити нову систему. Це небезпека, – небезпека повторення 2005 року. Процес заради процесу без розуміння кінцевої мети. Тому треба говорити про процес державотворення вже. Що саме ми будумємо, і чому будуємо саме це, а не інакше.

Читати далі

Шість суспільних завдань великого бізнесу

Працюючи над Business in Society Gateway, стикнувся з документом Tomorrow’s Company та Mazars На шляху до нового укладу: переосмислюючи роль бізнесу в суспільстві (Towards a New Covenant: Reshaping the Role of Business in Society) – обґрунтування доцільності наново подивитись на потребу в бізнесі як такому. Цей документ став затравкою для дискусій на зустрічах бізнес лідерів, політиків та лідерок думок в Лондоні, Парижі, Брюселі та інших європейських центрах. Тема ролі великого бізнесу в суспільстві знову виникла в роботі минулого тижня в аналітичному огляді Спільноти СВБ про інтегровану звітність. Компанії, особливо найбільші, активно розглядають поєднання фінансової та нефінансової звітності. Читати далі

Роль громадянського суспільства

Згідно з даними останнього видання барометра довіри за 2013 (Edelman Trust Barometer 2013) загалом у світі зростає довіра до т.зв. третього сектора – неурядових організацій або у ширшому визначенні – інституцій громадянського суспільства (ІГС). Україна у цьому дослідженні не фігурує, але Польща та Росія – так. Можна припустити, що ми, як і наші сусіди, належимо до групи недовірливих, – мало кому довіряємо в принципі (чи бізнесу, чи уряду чи ЗМІ). Дані соціологічних досліджень Центра Разумкова за останні два роки підтверджують сумну картину – загалом лише 28,4% населення України довіряють громадським організаціям, не довіряють громадським організаціям – 53,3% населення. Читати далі

Про суспільний договір або хто винний

Сьогодні на шахті “Червоний партизан” об’єднання Свердловськантрацит (компанії ДТЕК, розкриття інформації – Спільнота СВБ і я особисто працюємо з ДТЕК та СКМ з 2011р.) у Луганській області шахтарі захопили кабінет директора, протестуючи проти  добровільно-примусового написання заяв на звільнення у зв’язку із реструктуризацією.  Передісторія питання – 2011р. ДТЕК отримав у концесію майнові комплекси Свердловськантрацит, взявши на себе певні соціальні зобов’язання (розкриття інформації – Спільнота СВБ і я особисто брали участь у оцінці соціальних критеріїв конкурсних заявок претендентів на концесію – Донецьксталі та ДТЕК). Точка зору Костянтина Ільченка, керівника протестувальників є тут, точка зору компанії – тут. Читати далі