Наука в Україні – наукові факти

Натрапив на клондайк інформації про науку та науко-технічні роботи в Україні. Такий собі Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Доброва видав у 2014р. фантастичний збірник даних по стану науки в Україні. (на сайт – оформлення та домейн – їм певно здібностей не вистачило – ганьба мати такий сайт у 2015р. на і тримати його на домені ho.ua …). 144 сторінки діаграм та таблиць. Внизу – те, чим вирішив поділитись з широкою громадськістю. Просто факти, без особливих “що робити”. Читати далі

Як стимулювати розвиток на дні

Зараз ситуація в економіці нагадує діру (хотів сказати гірше але не пасує) – економіка на дні. Українцям потрібна робота. Для цього потрібні робочі місця. Країні потрібні роботодавці та платники податків. Країні потрібна здорова економіка. В країні – війна, політичне шоу та, за надалі поодинокими випадками, малокомпетентні державні управлінці. Як стимулювати розвиток за таких умов? Які такі точки зростання можна придумати за найменшого залучення летаргічних державних органів? Які засоби можуть переконати чорніший за антрацит український бізнес розвиватись? І які влаштують і тих, хто під олігархами, і тих, хто хоче під ними бути? І так, щоб без десятка законів, які треба просунути через Верховну Раду? І так, щоб без галузевих преференцій та інших хотєлок у дусі системи закритого доступу? Кілька ідей. Точніше, сім ідей.

Читати далі

Стратегічні напрямки для Мінінфраструктури

З чого починати в інфраструктурі? Дороги – жах, потяги – місцями, автобуси – передайте-за-проїзд, велосипедні доріжки – хіба для PR за ваші гроші, Укравтодор – Мордор корупції, персонал Міністерства – бюджетопили-освоїтелі з поодинокими світочами моралі. Міністерство всім допомогти та заплатити не може і взагалі, у нас – децентралізація і дорогами мають займатись на місцях. Уявіть відділ економіки міста Першотравенська Дніпропетровської області, який займається отриманням кредиту ЄБРР на місцеві дороги … Це – про проблеми. А зараз про можливості.

Читати далі

Інструменти для політики розвитку культури

За цей рік вже друге мав нагоду проводити тренінг для представників українських креативних індустрій, – учасників програми Культура 3.0, який проводить Центр сучасного мистецтва. Цього разу зробив експеримент, націлений на розвиток розуміння ролі влади у підтримці та стимулюванні креативних індустрій. Наші креативщики та люди культури часто страждають на глибокий патерналізм, –  держава/місто/влада має давати гроші на культуру, на проекти, на театри і т.д. Грошей у нас дають завжди мало, а за кордоном – багато. Дуже рідко представники креативних індустрій можуть поставити себе за місце тої самої влади і чітко обґрунтувати потребу у цих чи інших інструментах – фінансових чи нефінансових. Читати далі

Державна політика щодо індустріальних парків

Працюємо над проектом створення індустріального парку в Новому Роздолі (див. про проект, PPV Knowledge Networks розробляє концепцію цього індустріального парку).  У рамках проекту 5-6 червня 2014р. провели конференцію про індустріальні парки у Львові (див. сайт конференції з матеріалами та фотозвіт). Після конференції почалось активне листування з Віктором Кривенком, який очолює нацпроект “Індустріальні парки” в Держінвестпроекті, та його командою. Читати далі

Патентування та комерціалізація технологій – погляд зсередини

У травні 2013р. мені довелось побувати в Брюселі на переговорах консорціуму дослідницького проекту Ecopresswood з Європейською Комісією. Консорціум, куди також ввійшов Кластер деревообробки та меблевого виробництва, який адмініструє PPV Knowledge Networks, планує розробити замінник формальдегіду для плитної галузі, оскільки формальдегід визнано в ЄС токсичною речовиною, яка має бути виведена з використання, а замінника, який би влаштовував промисловість за співвідношенням властивостей та ціни, наразі немає.  Читати далі

Творчі середовища – чому і як їх треба

Два тижні тому мав нагоду відвідати виставку Gutai: Splendid Background в музеї Ґуґґенхайма (Guggenheim Museum) в Нью-Йорку. Ґутаї – це творче об’єднання, яке існувало і творило об’єкти сучасного мистецтва у невеликому місті Ашія коло Осаки у 50-70х роках XX стор. Невелике місто, яке спромоглось мати творче середовище, яке суттєво вплинуло на розвиток сучасного мистецтва загалом в світі. Група, яка свідомо базувалась у своєму оточенні, але так само свідомо плекала контакти зі світом і працювала на наднаціональному рівні – рівні мистецького вираження. Читати далі