Про фінансування регіонального розвитку

Припустимо, ви працюєте в Європейській Комісії і хочете допомогти розвитку України. Найкраща допомога, як відомо, – грошима. Добре, у вас лишилось пару десятків мільярдів євро після допомоги Греції, і ви хочете їх виділити Україні. Ви звертаєтесь до уряду, до президента цієї країни і озвучуєте це бажання. І що ви отримуєте? Пропозицію профінансувати 18 ключові реформи і пропозицію влити гроші в бюджет. Вам це пропонують на спеціально скликаній конференції. Вам стає моторошно.

Онлайн мапи та істотні суспільні питання

Ми (PPV Knowledge Networks) зараз працюємо над технічним завданням онлайн мапи організацій громадянського суспільства в Україні (Ukrainian Civil Society Organizations Online Map, UCSOOM) для проекту ЄС. Загальна ідея – створити зручний, корисний і гнучкий інструмент для громадських організацій, ініціатив, активістів, асоціацій, гуртків, профспілок і т.д.  Щоб ми могли бачити на мапі, де хто розміщений і де що робиться. Важливо – ми лише робимо технічне завдання (ТЗ) – розробляти будуть професіонали, яких ще треба буде знайти. Відповідно, виникло питання – а як взагалі в Україні використовуються онлайн мапи у громадській діяльності, що у нас з мапуванням? 

Жуть, збудована нами, та естетика просторів

Сьогоднішня сутичка із забудовою у Львові наштовхнула на думки. Чому ми будуємо ці жахливі коробки житла вашого кошмару, або відкопіпейстені з іноземних картинок новобуди, якими так пишаються екзальтовані молоді архітектори, чи істуканів на гранітних постаментах, які перетворюють міста на цвинтарі, або ще зашклені споруди для маринування офісного персоналу / пасажирів / покупців усіх рангів та статків? Чому творчість і розум українських архітекторів тліє на узбіччі суспільства на маловпливових тусовках або групах для посвячених у соцмережах?

Наш ліс – вирубати, розпиляти, спалити

Ліси вирубують – і не саджають нових, деревину експортують – і втрачають робочі місця в Україні, доступом до деревини маніпулюють – і вбивають інтерес до галузі. За лісову галузь взялися – розробляють аж дві стратегії, і пару ініціатив прописано в Коаліційній угоді (стор. 44). Про заборону експорту кругляка пишуть-говорять-показують. Останні пару місяців з Кластером ДОМВ долучився до цих рухів у лісовій галузі.

Позитивні зміни

Минулої суботи мене зачепила думка Лєшека Бальцеровича, яку він висловив на зустрічі з членами Несторівської Групи, про те, що добрі, але непопулістські реформи у нас ніхто не захищає – ані громадські організації, ані окремі експерти, ані популярні медіа. Так, у нас багато симуляцій реформування, водночас є речі, які змінились і змінились позитивно. Позитивне мислення, в принципі, не моя найсильніша сторона, але зважаючи на поїздку наступного тижня, де мої давні друзі з різних країн точно питатимуть, що у нас змінилось, залишу тут перелік позитивних змін у владі, у суспільстві та у бізнесі – мої топ п’ять позитивних змін у владі, суспільстві та бізнесі за 2014-2015.

Чому українці не хочуть і не вміють працювати

1 травня – добра нагода подумати про робочі місця, – про ефективність праці, про бажання українців працювати і про те, як організована праця в Україні. Вихідна теза  1 (погоджуюсь – контроверсійна) – українці мають недостатньо компетенцій і низьку зацікавленість у розвитку та підвищенні продуктивності своєї праці. Вихідна теза 2 – люди вважають, що роботу з високою зарплатою їм має надати держава, і що держава винна в їхніх малих заробітках. Вихідна теза 3 – існуюча система організації праці – спотворена, – вона не стимулює створення якісних та гідних робочих місць. 

Порядок починається з точних цифр

Є така аксіома менеджменту – неможливо управляти тим, що неможливо виміряти. Ціла країна зараз у бойовому стані реформ, – хтось реформи впроваджує, а хтось страждає і чинить опір цим реформам. Аргументи, тези та загальні фрази наповнюють інфопростір. Останнім часом починають виринати цифри – скільки мільйонів кубів газу ми втрачаємо, скільки кубів лісу нелегально вивозять, скільки гектарів землі переписали на родичів, скільки податків приховали, скільки коштів з бюджету роздерібанили. Цифрами маніпулюють, цифри малюють, цифри накручують і перекручують. Для того, щоб реформи почались, треба навести порядок з цифрами.

Від волонтерства до гідних робочих місць

Країну будують волонтери. Волонтери воюють на фронті, волонтери замінили службу тилу, волонтери готують законопроекти, в уряді волонтерять висококласні фахівці, – список довгий. Якщо вдуматись, – це неймовірні часи державотворення, – трагічні, сумні, але неймовірні за розмахом і значенням. І саме час говорити про те, як від волонтерства перейти до високооплачуваних робочих місць. Як гідним людям гідно оплатити їх роботу. Як із потужного соціального руху створити потужну економіку. Як із волонтерів створити якісні робочі місця.

3G та система інновацій в Україні

Видали 3G ліцензії – і це чудово. Бюджет отримав надходження. Київстар, МТС Україна та life:) (Астеліт) завішали країну рекламними плакатами на честь цього, змагаючись у способах знайти різницю між цими трьома однаковими папірцями (ліцензіями). Усі три витрачатимуть кошти на безпосереднє створення мережі, – підвищуючи капітал свій і країни. І саме зараз є той момент, коли всі три компанії можуть довести, що вони справді підтримують інновації, вклавши гроші не лише в мережу і візуальне забруднення міст (рекламу), але й нові компанії (стартапи), українські інновативні мобільні додатки та новий контент.

Конфлікти інтересів у владі

Не знаю як вас, а мене напружує, коли про конфлікти інтересів у посадовців ми дізнаємось після того, як когось посадили чи журналісти провели розслідування. Ситуації з продажем (чи непродажем) Президентом свого бізнесу та інтерес до попередньої компанії Голови НБУ – добра ознака того, що питання конфлікту інтересів починають виходити на порядок денний суспільства. Це – перші особи. А скільки в нас осіб неперших, – з власними бізнесами, з попередніми працедавцями, з вивченими десь підходами, з особистими “фішками” (темами), з родичами, друзями, колегами і знайомими? Всі ці люди приймають рішення, впроваджують реформи – щодня. І щодня вони стикаються з конфліктами інтересів, про які ми не знаємо.